То напевно чиясь воля
Жовті квіти подаровані тобою навесні.
Я була сама не своя, ті слова твої крізь сон прощай,
А ніби як не відпускай, не відпускай...
Скільки би води не витiкло i часу б не пройшло...
А я з тобою.
Приспів
Бо ти мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні.
З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч.
Ти є мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні.
З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч.
Сперечався сам з собою. Водночас тримав і відпускав,
В думках своїх літав.
А коли кричав від болю - сльози на очах своїх скривав,
І з головою в них пірнав, в них пірнав.
Скільки би води не витiкло i часу б не пройшло...
А я з тобою.
Приспів
Бо ти мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні.
З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч.
Ти є мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні.
З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч.
Скільки би води не витiкло i часу б не пройшло...
А я з тобою.
Бо ти мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні.
З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч.
Ти є мій Ангел на Землі. З тобою дні, як неземні.
З тобою поруч день і ніч. З тобою завжди пліч у пліч.
